Личаківський цвинтар: від австрійського едикту до кандидата ЮНЕСКО

Личаківський цвинтар у Львові — не просто місце поховання. Це відкритий музей скульптури під небом, де кожна ділянка розповідає про інший час, іншу культуру та іншу людину. Тут похована польська аристократія, українські письменники, австрійські офіцери та радянські партійні функціонери — всі поруч, за кілька метрів один від одного.

Заснування: імператорський едикт 1783 року

Цвинтар відкрили 1787 року за вимогою австрійського едикту Йосипа II. Цей едикт забороняв ховати людей в межах міста — через санітарні вимоги. Лічаків тоді був передмістям Львова. Під цвинтар відвели 42 гектари Єзуїтського саду на схилі пагорба.

Перше офіційне поховання — 1787 рік. Упродовж ХІХ століття цвинтар розростався разом із містом і перетворювався на місце, де впливові родини Галичини змагалися у величності надгробків.

Архітектура і скульптура

На Личаківському понад 3 000 надгробних скульптур і пам'ятників. Більшість виконані в стилі класицизму, ампіру та романтизму — з кінця XVIII до початку XX століття. Окремі твори вважаються зразками польської та австрійської меморіальної скульптури.

Найвідоміша скульптура — «Сплячий лев» на могилі графа Дунін-Борковського. Скульптор невідомий, але роботу датують 1820-ми роками. Також виділяється пам'ятник Артура Гроттгера — польського художника, що помер 1867 року, — з рельєфними сценами з його картин.

У польських секціях збереглися вапнякові саркофаги, обеліски та гробниці з порталами. В українських секціях переважають хрести та епітафії кириличним шрифтом. Австрійський військовий сектор має рівні ряди однотипних хрестів — контраст до цивільних ділянок.

Відомі поховання

Іван Франко (1856–1916) — письменник і громадський діяч. Могила у секції 52, встановлений пам'ятник 1926 року.

Соломія Крушельницька (1872–1952) — оперна співачка, що прославила Україну на сценах Мілана та Парижа. Могила у секції 71.

Маркіян Шашкевич (1811–1843) — один із засновників «Руської трійці», перепохований на Личаківському 1893 року з Золочева.

Владислав Бельза — польський поет XIX ст.

Людвік Хжановський — польський філолог.

На цвинтарі також є поховання учасників польського Листопадового повстання 1830–1831 рр. та Першої світової війни.

Меморіал «Орлята Львова»

Окремий сектор — поховання польських солдатів, які загинули в польсько-українській війні 1918–1919 рр. Меморіал збудований у 1920–1930-х роках. У 1971 році радянська влада знесла його, у 2005-му відновили після переговорів між Польщею та Україною.

Цей сектор досі є чутливою темою — він нагадує про конфлікт, у якому обидві сторони зазнали втрат і обидві вважають себе правими. Більшість відвідувачів проходять повз мовчки.

Статус і охорона

Личаківський цвинтар — пам'ятка архітектури національного значення. Україна подала документи на включення цвинтаря до списку ЮНЕСКО. Поки що він у попередньому списку кандидатів.

Адміністрація — комунальне підприємство «Личаківський цвинтар». Вони відповідають за охорону, реставрацію і туристичну інфраструктуру. У 2010-х роках відреставрували кілька десятків пошкоджених надгробків.

Як відвідати

Адреса: вул. Мечникова, 33, Львів.

Як дістатися: трамваями № 7 і 21 до зупинки «Личаківський цвинтар». Від центру — 15–20 хвилин.

Режим роботи: щодня 09:00–18:00. У вихідні та державні свята може бути скорочений час.

Вхід: безкоштовний для відвідувачів із молитвою або родинними справами. Для організованих екскурсій — оплата гіда.

Карта поховань: в адміністрації є схема з позначенням відомих могил. Також доступна цифрова карта на сайті цвинтаря.

Стан могил і догляд

Більшість старовинних надгробків потребують реставрації. Вапняк тріскається від морозів, металеві деталі іржавіють, написи вивітрюються. Адміністрація реставрує частину об'єктів за державні кошти, але власники поховань несуть відповідальність за свої ділянки самостійно.

Ми доглядаємо за могилами на Личаківському цвинтарі. Якщо ваш родич похований тут і ви не маєте можливості приїхати — замовте регулярний догляд. Виїжджаємо щомісяця, надсилаємо фото.